Закохані не вмирають,
Їх душі не йдуть в небуття,
Для них тихо янголи грають
Мелодію вічну життя.
Турботливі руки зігріють
У люті зимові вітри,
Улюблені очі розвіють
Тумани тяжкої жури.
Кохання не зна заборони,
Кайданів докучливих догм,
Мінливе, барвисте, бездонне,
Утілене в будь-якій з форм.
Безмежне, як Всесвіту зорі,
Поєднує долі й серця,
В мереживі дивних історій,
В казках, що не мають кінця.
Болюче, жадане і світле,
Грайливе, як хвиля морська,
Танцює і бавиться з вітром,
А суть його - легка, тонка,
Вразлива й водночас всесильна.
То неба щаслива струна,
Кохання - це пісня живильна,
Що сонцем крізь хмари луна...
Влюбленные не умирают
© Copyright: Анита Левицкая, 2020
Свидетельство о публикации №120050500587
Свидетельство о публикации №120050500587
Рецензии