Ото весна!
І пташка не вгаває. Тихо. Цить.
Усе живе прокинулось за сонцем,
Бо втратиш літо - як прогавиш мить.
А ти весну ще з хати помічаєш:
Ніжний букет ясніє в хаті он.
Весна переливається луною в гаю -
Яке багате перелуння!...
І годі вибігти тобі надвір -
Вона перед тобою, весна-красна.
А коло хати жовтий барбарис
Цвіте, як золоте курчатко, ясно.
Під тим кущем і ще он килимок,
Що курячая сліпота зіткала,
Й сюди, на гарний цей лужок,
Бджола сестер своїх призвала.
А там - кульбаба розляглась,
Клопочеться бджола і кругом неї!
І простелилась велична далина
Весни прекрасної моєї!
27.03.2001р.
Свидетельство о публикации №120050406791