Нiчний жовтий обертон Риму
https://www.youtube.com/watch?v=2xBXa1s3oq8
Серед ілюзій, каменю й бетону
я стрів сплеск щастя відчуттів
та сум жіночих обертонів
у світлі жовтих ліхтарів…
Вночі відтоді в сяйві міста
шукаю я свій обертон,
щоб у пожежному моністі
знайти наснагу, як Нерон,
де пристрасть серце обпалила…
..............................
де обпекла щоку сльоза........
..............................
де вікна дивляться цнотливо...
..............................
Життя - розлука сповила.......
І бачу скрізь нетлінність Риму,
як Час знекровлює міста.......
Віка, слідами бедуїна,
в піски уходять, як вода......
Де крізь Часи вигнанцем плине
до нас душа з хреста Єршелаїму…
Свидетельство о публикации №120050404071