Сьогодні встигли сади,
А завтра знов похиляться.
І литиме з неба води,
Щоб квітам землі прокидаться.
Сьогодні тебе розбудило
Те сонечко у твоє вікно.
Грайливо воно заглянуло
Тебе через сон запитати:
«Чому же ти, мила, заснула?
І скільки тобі іще спати?
Коли я давно зачекалось
Тебе серед міських алей».
А скоро туманна весна
Звернеться у північне літо.
У стані півсну, як вона,
Ти досі не віриш у квіти,
Хоча відбувалась насправді
Ота надзвичайна любов.
Сьогодні встигли сади,
А завтра знов похиляться.
І литиме з неба води,
Щоб знову тобі прокидаться
Під промені ясного сонця,
Яким я подивлюсь в вікно.
Сьогоднi встигли сади
© Copyright: Даниил Моровов, 2020
Свидетельство о публикации №120050307614
Свидетельство о публикации №120050307614
Рецензии