Ну нарешті, нарешті, нарешті!-
Пролилися дощі, як вино!
Досхочу напилися черешні,
В небі грають хмарки в доміно!
І вагітні тужаться вишні,
Народити б скоріше діток!
О, як пахнуть яблуні пишні,
Аж дідусь забув про ціпок!
Буде знову садити розсаду?
А мо брать молодиць, на приціл?
Ні, прийшов, щоб сп’яніти, до саду -
Повелитель вуликів й бджіл!
І до самої темної ночі,
як моргати зачнуть зірочки,
Той дідусь щось щасливо шепоче,
І цілує деревам гілки...
Травневий сад
© Copyright: Валентина Козачук, 2020
Свидетельство о публикации №120050307007
Свидетельство о публикации №120050307007
Рецензии
Любовь к земле ласкает сердце деда и он готов перецеловать каждую веточку яблонь и вишен.
С праздником, дорогая. Днём Победы.
Надежда Абалмасова 08.05.2020 08:55 • Заявить о нарушении
С праздником, дорогая. Днём Победы.
Надежда Абалмасова 08.05.2020 08:55 • Заявить о нарушении
Спасибо за трогательный отзыв!
Будьте здоровы!
Валентина Козачук 16.05.2020 18:33 Заявить о нарушении
Будьте здоровы!
Валентина Козачук 16.05.2020 18:33 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.