є порожнина,
в ній дім, як зерня,
там йде дощ і сніг,
бувають тумани й роси,
небо є, і є перина із трав,
де я сплю,
коли падаю,
я — ілюзія в просторі,
є зорі в шпаринах,
місяць сміється,
якщо його пропускають зазирати хмарини
на видіння,
я рахую тоді його плями,
дивуюся, що їх багато,
майже стільки,
як на моїй душі,
що жила колись в тілі,
тепер нема,
тільки дим,
що проник у цю порожнину,
назва якій все ще така ж
одна єдина —
земля
20:01
02/05/2020
порожнина з начинкою
© Copyright: Гелена Смилянская, 2020
Свидетельство о публикации №120050209116
Свидетельство о публикации №120050209116
Рецензии
