Поема
1
(впливає священна дидактика...)
я лиш смиряюсь і Дякую Вам
щоб не впасти в пустелю
«Дяка Ісусу Христу»—
мовив Апостол Павло
й дякував
й вчення
у ньому — росло!
і я розумію
що чини в облаченні
а — мій геній??
Дяка Ісусу Христу! —
да я тому дякуватиму
що в Христі
я росту!!
як я випаду у пустелю —
ніякую?
я ж то смиряюсь!!! — Христос
проросте...
2
(в Христі — так, можу!..)
непустельнеє вчення —
і в пустелі само
проросте й зацвіте!
бо істина сильна —
сама перемагає
не завдяки — всупереч —
і не зважає
на те і на те!
кайтесь, складнопідряднії!
витикайтесь — і
кайтесь, складносуряднії!
вчення любові — просте!!
Виткнеться хліб —
в небі лиш сонце
одне й золоте!
а море регоче
бо зубками блиска —
на те і на те!
як Твою святість —
вшановує степ!!
Стану новою землею —
бо мене протикає
аж пахуче! — святе!!!
01.05.2020
Стану новою землею
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2020
Свидетельство о публикации №120050206291
Свидетельство о публикации №120050206291
Рецензии