В. Саенко
Знайди заблукалу дорогу,
Що снігом встелила зима.
Нікого не клич на підмогу,
Тепло не розтрачуй дарма.
Розбиті тривоги на скалки
І кіптяви знято наліт.
Хотіла б я, люблячи палко,
Тобі дарувати цей світ.
Оазою бути в пустелі,
Щоб втому вологою змить.
На жовто-багряній пастелі
Кохання шатро розстелить.
І пальмою стати в покорі,
Вином перезрілим, п’янким.
Надійним пристанищем в горі
І подихом вітру легким.
***
Найди заблудшую дорогу,
Что снегом занесла зима.
На помощь не зови подругу,
Напрасно не теряй тепла.
Расколоты тревоги на осколки,
И копоти и сажи снят налёт.
Хотела б я, любя жарко,
Тебе подарить этот мир.
Оазисом быть в пустыне,
Чтобы усталость смыть.
На жёлто-багряной пастели
Шатёр для любви растелить.
И пальмой стать над морем,
Вином перезрелым, хмельным.
Надёжным пристанищем в горе
Дыханием ветра живым.
Найди заблудшую дорогу
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2020
Свидетельство о публикации №120043010176
Свидетельство о публикации №120043010176
Рецензии