Жорстокий світ. Весна сумна.
Пресвітло плачуть абрикоси,
зітхають, просять, а чума
з Уханю косить, косить, косить…
Коронавірус! Настрій зліг,
як на стежки в журбі сережки.
Поете, їх з-під ніг брудних
обов’язково підбереш ти.
Чиє шаленство пелюсток
розрадить карантинну школу?
Пообіцяв серцям бузок:
«Розквітну, ждіть, обов’язково!»
І сяєво казкове з віт
розколе хмару пандемії, –
страшна розвіється. А світ
обов’язково подобріє.
04.2020
Ми станемо добрiшими
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2020
Свидетельство о публикации №120042905141
Свидетельство о публикации №120042905141
Рецензии
Та хіба Господь не покарає авторів пандемії. Чи пробаче виходячи з "не відають, що творять."
Игорь Ярин 20.05.2021 20:40 • Заявить о нарушении
Игорь Ярин 20.05.2021 20:40 • Заявить о нарушении
Дякую. Більше року минуло. І, напевно, щось змінилось, і, мабуть, на краще.
Игорь Герасименко Кременчугский 22.05.2021 07:11 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 22.05.2021 07:11 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.