Мiй лiк
Легкі, мов пух...
Прозорі, мовби скло...
З обіду - саркастичні, з ночі - милі...
У римах - місто, в пошуках - село...
Шкребуть, як кіт, ту душу, що від Бога!..
І псом безхатнім серце стережуть...
В добрі - стежина, в сумнівах - дорога,
і в будь-яку годину - вірна путь...
Могутні в світлі...
В сутінках безсилі...
Здіймають все із зламаним крилом...
Такі вони - сумління мого хвилі!..
Легкі, мов пух...
Прозорі, мовби скло...
Свидетельство о публикации №120042805386