Слобідська Україна! Картинні левади!
Все життя я очей не відводжу від вас!
Простір трав надихає і квітів принади,
І озерка-люстерка, що замість прикрас.
А у річці хмаринки п`ють воду з журбою.
Легкий вітер шепоче про щось в комишах.
Закувала зозуля… І тінь під вербою
Доторкнулася стежки, що йде в споришах.
Не надихаюся! Бо повітря опівдні
З духом трав польових та настоєм гаїв.
І спокійно стає, як з села чую півня.
І чарівно, як з гаю йде спів солов`їв.
Тут жіноча краса з личка ніжністю плине!
Працьовиті, з талантами чоловіки!
Це земля моя рідна! І це - Україна!
Дай же, доле, їй щастя на довгі віки!
24.04.2020 р.
Світлина з Ін-ту.
Рiдному краю
© Copyright: Юрий Тригубенко, 2020
Свидетельство о публикации №120042402382
Свидетельство о публикации №120042402382
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.