Жага
Все – жалюгідним, й не рівня!
Зірки тьмяніли вмить обличчям
в вогні спокуси-палія ...
Но пристрасть спалює нам крила
і залишає тільки жар
того, що стане сірим пилом ...
Зірки ж злетять знов на вівтар!
Так, пристрасть розуму – цикута,
її Час зводить нанівець,
бо жалюгідна пристрасть суто
на фоні величі сердець ...
На спадок буде попелище ...
І як жагою не гріши,
нам Розум на рубцях напише:
жага – цвіль величі душі!
Свидетельство о публикации №120042308981