Я тобою уже не хворiю
Все!
Агонія дика пройшла.
І про завтра з тобою
не мрію,
не плекаю
пусту я надію...
Відступила зимова завія,
І весна
в мою душу ввійшла.
А морозяне небо з зірками
таке гарне.
Та вже не для нас...
Мої сльози самітні
ночами,
гіркий сум
за твоїми руками,
за твоїми палкими устами
потихесеньку стих.
І погас...
==================================
Ми живемо для того щоб жити!
День за днем
забирає літа.
Ми живемо,
щоб щастя творити!
Щоб радіти,
сміятись,
любити!
Щоб не жевріти!
І не скнити...
Бо дві віхи Є -
Дно й Висота!
Свидетельство о публикации №120042208030
Стал не люб и не мил,
Но он был не напрасен
Для всех тех, кто любил!Людмила, подняться на новую высоту - это ли не Счастье?
С теплотой души, Алексей. Очень понравилось и всё понятно!
Алексей Купавцев 23.04.2020 18:51 Заявить о нарушении
Я так понимаю, что "всё понятно!" - это, что смысл текста вам
понятен на моём языке...
Приятно
С улыбкой__________________Людмила
Людмила Татур 24.04.2020 10:07 Заявить о нарушении