Відверто? Поцілунки - міражі,
що осінь в мріях пензлем змалювала,
де золото тьмяніє у іржі,
хоча і золота у цій порі немало.
Відверто? Міражі - передчуття,
що розтривожать нині наші лона,
із глибини дістануть почуття,
які не сміє мовить навіть слово.
Зима? Але в законнім праві прав
після зими весна прийде, забава,
і те, що сум зібрав в іржу забрал,
опісля зим рвоне, рвоне з анклава!
І тая повінь - водами із злив
торкне і роздратує серце Музи,
і ми з тобою - здвоєний мейнстрим,
як Лара, що пісні співа з Карузо.
*
А нині - темінь…
Сипле в очі дощ,
дратує несезонно душу вітер...
На щастя ми - адепти, та не площ,
а ритмів тих, що нам дарують світло.
вiдверто 2016
© Copyright: Наталья Книжник, 2020
Свидетельство о публикации №120042200626
Свидетельство о публикации №120042200626
Рецензии