У своiй хатинцi

                ***



Вже в селі, в своїй хатинці,
У родинному гнізді
Затопив я піч уранці,
В час морозний на зорі.

Дрова тріскають, палають,
Між собою гомонять,
І  тепло мені дарують,
Душу радо веселять.

Ожила моя оселя,
В ній і я повеселів,
Бо з душі зійшла кужеля,
Й музики полився спів.

Стало добре і надійно...
Вітерець в трубі гуде...
Під такий оркестр чарі;вний
Пісня ця до серця йде.

Тому в хатці все привітне:
Стіни білі, рушники,
Навіть дим так рідно пахне,
Як і мамині хустки.

Затріщали знову дро;ва ,
У свій спів зайшлась труба,
Ой, яка ж пісня; чудова -
Утекла з серця журба.


Мені світло і так гарно,
Чисті спогади все йдуть,
Не проходить життя марно,
Хоч його не повернуть.

Моя рідненька оселя
Та й мій батьківський поріг,
Не зайде сюди пустеля,
Не засипле білий сніг.

Тут музика вічно грає
В різний день і у свій час -
Під баян весь двір співає
Та й танцює водночас.

Ой ви, мрії, мої мрії,
Хай так буде, як співав.
Ще не всі свої надії
На сопілочці зіграв.



2.02.2012