Він художникам заздрив завжди –
через те, що не вмів малювати.
Він – поет, він умів – лиш писати
щастям рими про щастя звізди.
Він природою слів володів,
але руки – до пензля тягнулись.
Ці бажання у нім не заснули
через сотні і тисячі днів.
Він художнії виклав світи
в теплих мріях своїх поетичних...
А художники бачили вічність –
ту, що словом поет освятив...
Вiн художникам заздрив завжди
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120042109229
Свидетельство о публикации №120042109229
Рецензии
