Берег ожидания
(Василий Симоненко)
Перевод с украинского Олег Рычихин
Через души, как через вокзалы
Грохочут составы чувств моих.
И можно надеяться устало,
Верить и ждать остановок своих.
Не могу совсем же я не верить,
Меня сомненья огонь обнимает.
И фонарём тревоги уверить
Тот поезд, который прибывает.
Вот стою на берегу ожиданья:
Что же ты так громко кричишь?
Остановишься у моего желанья
Или к станциям другим просвистишь?
__________________________________
ОРИГІНАЛ
Берег чекання
(Василь Симоненко)
Через душі, мов через вокзали,
Гуркотять состави почуттів…
Може, сподіватися зухвало,
Вірити і ждати — поготів.
Та не вірить я не маю змоги,
Обіймає сумніви огонь,
І червоним ліхтарем тривоги
Зупиняю поїзда твого.
І стою на березі чекання:
Що ти мені з гуркоту кричиш?
Станеш ти біля мого благання
Чи до інших станцій просвистиш?
Свидетельство о публикации №120042108600