Ужель заснула лира?.. Александр Мачула - пер. с ук

Автор: Олександр МАЧУЛА, Україна
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА

Оригинал

ЛIРА
Олександр Мачула
http://stihi.ru/2019/03/07/6072

Невже заснула ліра, задрімала,
розладилася чарівна струна?
Мереживо думок моїх загалу
нести невже стомилася вона?

Хіба й надалі будемо незримо
топтатися на місці мов дитя?
Невже ми в цьому світі пілігрими,
із пустоти прямуєм в небуття?!.

Мелодії кружляють падолистом
в моєї ліри завше восени.
Чому ж під весняного вітру свистом
у душах не відлунюють вони?

Невже не в силі зараз ми народом
одним себе, у єдності явить,
щоб повернути віру і свободу,
щоб волю і майбутнє захистить?!

Лише тоді яскраво нам засяє
щасливого прийдешнього зоря,
як біблії з вождями поміняєм
на український томос – Кобзаря!

07.09.2019


Перевожу с желанием понять о чем стихотворение, опубликованное на российском сайте.

Мой перевод (Инессы Соколовой)

ЛИРА

Ужель заснула лира, задремала,
разладилась волшебная струна?
И сети дум моих, как не бывало,
устала от политики она?

Ужели так и дальше нам незримо
топтаться обреченно, как дитю
в огромном мире? Словно пилигримы,
из пустоты идём к небытию?!

Мелодии кружатся листопадом
и вдохновляют осенью меня.
Весною мне не пишется как надо,
не возбуждают ветры, зря свистя.

Ужель сейчас не в силе всем народом,
себя в единстве крепком проявить,
чтоб повернуть и к вере, и к свободе
и будущее наше защитить?!

При этом может ярко засияет
для счастья долгожданного звезда, (заря)
коль библии с вождями поменяем
на Томос Украины – Кобзаря!

(оригинал написан 07.09.2019)