Життя вважай уже пройшло
Пройшли ті роки молоді
Коли хотілося поїхати в Москву
Побачити Кремлівські зорі золоті.
Та за турботами й роботою тоді
Не до поїздок- потрібно думати про сім’ю
А роки не ждали, пролетіли
Отак і прожила всю молодість свою.
І тепер бачу я Москву і Ленінград лише у снах
Ходжу по Невській, по Арбату
І серце радісно тремтить
Адже Москва сестра Києву – брату.
Що ж сталося, кому це закортіло
Сестру із братом розлучити
Невже ота страшна війна нас не навчила
Що ми – одна сім’я, й потрібно в дружбі жити.
Життя вважай уже пройшло
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2020
Свидетельство о публикации №120042004160
Свидетельство о публикации №120042004160
Рецензии