Пасха

Из Василия Головецкого

Глаза мне в душу смотрят с высоты.
Не скрыть ни огорченья, ни стыда:
Впервые в дни Пасхальной чистоты
Не в храме я и не приду туда...

Не мне о том судить, грешно ли
И как ещё в душе аукнутся они,
Оставившие тяжесть против воли,
Вот этой Пасхи карантинной дни.

А может так и следует с людьми,
Чтоб осознали именно сейчас -
Куда мы грешные, не ведая, пришли,
И что Голгофа значит для всех нас.

Возможно так!
И все ж, отбросив страх
И из тугого вырываясь плена
Я "Отче наш" с слезами на глазах
Шепчу перед иконой преклоненно!

Василь Головецький
* * *
Так пильно очі дивляться згори –
Не обминеш ні гіркоти, ні страму:
Святої великодньої пори
Уперше у житті не йду до храму!

Вже не мені судити, гріх чи ні,
Але тягар залишать мимоволі
Оці пасхальні карантинні дні
У тайнику душі в пом’ятій долі.

А може, так і треба із людьми,
Щоби збагнути саме цього року,
До чого, врешті, докотились ми,
Пройти свою Голгофу крок за кроком.

Можливо, й так!
І все ж відкину страх –
З липкого вириваюся полону
І «Отче наш, що є на небесах…»
Шепчу удома у стару ікону!