Біжить душа моя
Дорогою без початку, без кінця, без краю.
І що побачу я –
Напевно, ніде, ніяк, ніколи не пізнаю.
Світить місяць в полі,
Додому чекає мене.
Вітер прагне долі:
"Ей, доле, ну де же ти є?"
Біжить душа моя
Сама собі без батьків, без друзів, без кохання.
Вночі прокинусь я
Під дзвони самотнього бездомного питання.
Світить місяць в полі,
Додому чекає мене.
Вітер прагне долі:
"Ей, доле, ну де же ти є?"
Біжить душа моя,
Зайде у гості й знову уникає.
Летить душа моя
І спокою не знає.
Бiжить душа моя
© Copyright: Даниил Моровов, 2020
Свидетельство о публикации №120041800377
Свидетельство о публикации №120041800377
Рецензии