Депресiя
На самотині тужать відчуття.
І я напнув сумні мої вітрила,
Й пірнув в огидне вицвіле життя.
Проклята хляпа рве жилаву втому,
Душа блукає в закутках пустель...
Чи вже ж сьогодні пуститься додому
З чужих скорботних, втомлених земель?
Думки похмурі блеють в прірві часу,
Б'ють посохом забуту ПЕКТОРАЛЬ...
Багряний ранок, мов кривавий насип...
Панує сум. Відносить спокій вдаль.
Зацьковані слова поглинув південь.
Смугастий лан ворожих кольорів
Торкає болем: дико скачуть рівні...
В безодні пересолених морів.
Задуха пре, хапаю ротом кисень.
Шалений вихор щедрий стусанів...
Вже сонечко зійшло, - та хмари тиснуть,
Не можу більш... Пірнаю в царство снів.
Свидетельство о публикации №120041708939
Андрей Королёв 7 05.12.2020 21:21 Заявить о нарушении
Галина Чехута 05.12.2020 22:51 Заявить о нарушении
Андрей Королёв 7 06.12.2020 09:54 Заявить о нарушении
Я обов'язково почитаю ще ваші вірші і стихи.
З повагою Г.Ч.
Галина Чехута 06.12.2020 10:47 Заявить о нарушении
Буду радий висловленим думкам в коментарях, та відгуках.
З повагою
просто А.К.
Андрей Королёв 7 06.12.2020 14:26 Заявить о нарушении