я синочка загубила я його не вберегла
я чекаю тую днину
щоб печаль з душі злягла...
прийде прийде до нас час
він порадує ще нас...
діточки зімной живуть
нехай радіють життю тут...
печаль не буду насаждати
бо щастя буде убивати...
а без щастя дні сурові
і летять в сумній обнові.
прикрашаю дні любовью
і зникає слід від болі...
рідна матінко моя
жить люблю з любовью я ...
тому дні в мою оселю
світлі радісні веселі...
йдуть і йдуть не зупиняються
щастям життя прикрашається.
печаль в душу залягла...
© Copyright: Вера Деревьянко, 2020
Свидетельство о публикации №120041602231
Свидетельство о публикации №120041602231
Рецензии