Сльози ганьби в очах з'явились,
Але знову в моїх, а не в їхніх.
На небі зірки знов не загорілісь
В оточенні хмар багатолітніх.
І по вулицях важливо і млосно
До головної площі вони ідуть.
Там їх будуть вітатиме голосно
І нащось до їхніх ніг припадуть.
Вони пройдуть - залишиться сум.
З якоїсь причини невідомої мені.
Серце моє пронизує немов струм
Від цієї брехні на урочистому тлі.
Немає майбутнього що не роби,
Ці сльози - мені це знайомо.
Вони ніколи не дізнаються ганьби,
Бо поняття як честь їм невідомо.
Сльози ганьби
© Copyright: Олег Рычихин, 2020
Свидетельство о публикации №120041601816
Свидетельство о публикации №120041601816
Рецензии