А знаєш, тату, вже цвітуть сади.
І клени пахнуть й майорить кульбаба.
А ти, як завжди на дворі
Й своє життя тебе лиш вабить…
Ти знаєш, тату, вишні на врожай
Рясненько вбрались в хмарні шати!
Великдень скоро й пандемії край...
Ну що іще тобі сказати...
Ти знаєш, тату, все гаразд...
Хоч не здорові та й не ситі,
Й життя болить мені не раз…
Ти ніби й жив, й не був на світі…
Турботу ти мені не дав…
Я сирота біля порога.
Я хочу, тату, щоб ти знав,
Що у мені убив ти Бога.
© Copyright: Кравчук Дарина Генрієтта, 2020
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2020
15.04.2020
20:54
Висвітлено почуття покинутих батьками дітей.
Всі права застережені. Будь-яке використання потребує письмової згоди автора.
Всі персонажі є вигаданими, будь-яке співпадіння з такими що живуть, чи такими що жили людьми – випадкове.
А знаэш, тату?
© Copyright: Светлана Кравчук 379, 2020
Свидетельство о публикации №120041600129
Свидетельство о публикации №120041600129
Рецензии