***

Ми часто мрієм про Мілан,
Париж,Нью-Йорк, а може Ніцу.
Хотілось нам би жити там,
Життя шикарне нам там сниться.
Сниться величник Колізей,
Той що  є зараз він в руїнах,
Багато так у нас ідей:
Пройтися вулицями Риму.
На Єлесейські ті поля
Нам хочется так,без обмежень,
Закриєм очі - ву а ля
Ми вже на Ейфілевій вежі.
Здаєтся нам що  там життя
Неначе мед, неначе казка,
А в нас тут лиш одне буття,
Та  озирніться ви,будь ласка.
У нас в країні теж краса
Не гірша ніж за тим кордоном:
Поля,  і ріки, і ліса,
І це своє все, ріде,  вдома.
Лавра не гірше Нотер Дам,
Прованс за Коблево не ліпше
Лиш помічати треба нам,
Що в нас  не крапельки не  гірше.
В Каховці тюльпанів поля
Такі  - Голандія позаздрить,
Бо  в нас родючіша  земля
І зможем  будь кого ми вразить.
Ми мріємо про те, про се,
А вся краса вона ж бо поруч.
Нас за кордон чомусь несе,
А красу робим ми власноруч.
Величні храми і церкви,
Театри теж у нас нівроку,
А замків всіх не  бачив ти-
Таких не знайдеш у Європі.
Давайте берегти своє,
І не шукати  щось де інде
Бо  вся краса і у нас є.
Давайте прославляти рідне.