Щось

Светлана Ганоцкая
Душа як дерево на перехресті
Що гнеться долу.
Вітри шаліють
І обдирають до коріння
Первісним непоборним злом.
Так боляче ,-  пече, пече...
Зриває кору - прикриття
І з ран невидимих тече
Згустками крові, одкровення?
І шило  мішковину вже прошпилило.
Що люди це? Невже  прийшов той час, коли ми зупинили Землю.
Чи знов брехня вкриває нас
І присипляє пильність смертним страхом ,- Всім спати ,спати...
Щоб у вогні знов збурити нещасних і окрадених.
Як мало радості ,а горя забагато...


© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120041300328
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Светлана Ганоцкая
Рецензии
Написать рецензию
Мабуть тому, що в стражданнях душа загартовується...

Светлана Шакула   13.04.2020 04:50   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Ваша правда, все так.
Дякую Вам щиро!

Светлана Ганоцкая   13.04.2020 22:49   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Светлана Ганоцкая