СокровЕнне, здIйснене, збагнЕнне
Весна заглядається на літо: і про це теж бовкають дзвони, співають пташки, — щезло ще зло би, мерзенне множинно!!
Доточено старий оберіг, нЕчисті по ріг й в поріг; ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня: і залишилася ще виразність чуттів!!!
То не гавмо стрімкий лет життя: воно ж не плином непоквапної Лети???
поспіх, лад в хаосі...
притьмом все й одіто...
входить в пору й літо...
висі ж ходять босі...
голяка, та в сонці...
на усю, що є, сінь...
й на!
чи вже й в долоньці!!
ЖАР! ЧАР!! ДАР!!! — там й осінь...
Свидетельство о публикации №120041302327
яка в моє обійстя Гостя...
радий пошанувати!
Зозуля Юрий Павлович 14.04.2020 21:26 Заявить о нарушении