плакала зоря,
дивувалось сонце,
падалось в буття,
доля розцвіта,
заглядалось в сон
видиво крізь пальці,
неземних тих рук,
що дають усе,
і тобі безкраю дарували щирість
і в чуттях тонулось,
в далину пливлось,
на глибинах долі усміхались
серцем,
пригорнись до світу,
він тобі цвіте
1..04.2020
тобi
© Copyright: Гелена Смилянская, 2020
Свидетельство о публикации №120041206772
Свидетельство о публикации №120041206772
Рецензии