Виплаканi Воскресiння

Зозуля Юрий Павлович
                війна війною, лайно само собою (лайном), —
                нас же захистили Небесні й Власні Сили...
                і поріг-оберіг: ні дня ні каїну ні юді не рідня


коли наплачуться дощі
й розхмарять вічности осоння, —
навшпиньки, встань на підвіконня:
догледіти би... — любощі!

та не зоставить бодай слід,
що виструмівсь й пересихає, –
най кожен дих твій дочищає:
все підІкОння... — себто, світ??

бо  з   н е б а   м и р о т о ч і є
любов'ю всвітлене проміння, —
й само ж іде до Воскресіння:
погоди, Щастя, й... — ДЕСЬ ВЖЕ Є!!!


© Copyright: Зозуля Юрий Павлович, 2020
Свидетельство о публикации №120041101849
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Зозуля Юрий Павлович
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Зозуля Юрий Павлович