Володимир Висоцький Дивна казка

Володимир Висоцький “Дивна казка”

В Тридев'ятiм королiвстві
(Тричі дев'ять - двадцять сім)
Все купалось в лицемірстві
Без систем, й проблем окрiм.

Замість того, щоб йти воювать
Став король оковиту ковтать,
Розсобачився iз королевою,
Дочку в діви заслав пожиттєво вiн,
А нащадок став злодіювать.

А в Тридесятiм королівстві
(Тричі десять - тридцять, так?)
В дуже дружньому сусідстві
Жив один король дивак.

Тихе й мирне все в спокої там,
Хоч король був страшючiший хам:
Він прогнав міністрів з крісел,
опозицію повісив,
Й від туги дуже занудьгував.

В Триодиннадяцатiм царстві
(Тобто, в царстві тридцять три)
Цар на на ліках був при паствi:
Запалились міхури.

Був загарбником цей ось вандал,
Двох сусідів дарма ображав,
Слав їм кожної суботи
Дуже негативну ноту,
Наривався сатрап на скандал.

З Тридцять третього цар мовив,
Що нема, мовляв, землі.
Нападать почав вiн знову -
І сказились королі.

-  Треба вiдсiч дать й зім'ять! - Та тільки глядь:
В Двадцять сьомому нема чим воювать,
А в Тридцятiм - полководці
Втопленi були в колодязь,
Та й васали ще хочуть повстать …

© Володимир Туленко. Переклад, 2020

https://www.youtube.com/watch?v=WJAd1hI1MvQ

*****
Владимир Высоцкий “Странная сказка”

В Тридевятом государстве
(Трижды девять - двадцать семь)
Все держалось на коварстве,
Без проблем и без систем.

Нет того, чтобы сам воевать!
Стал король втихаря попивать,
Расплевался с королевой,
Дочь оставил старой девой,
А наследник пошел воровать.

В Тридесятом королевстве
(Трижды десять - тридцать, что ль?)
В добром дружеском соседстве
Жил еще один король.

Тишь да гладь, да спокойствие там,
Хоть король был отъявленный хам,
Он прогнал министров с кресел,
Оппозицию повесил
И скучал от тоски по делам.

В Триодиннадцатом царстве
(То бишь, в царстве тридцать три)
Царь держался на лекарстве:
Воспалились пузыри.

Был он милитарист и вандал,
Двух соседей зазря оскорблял,
Слал им каждую субботу
Оскорбительную ноту,
Шел на международный скандал.

Тридцать третьем царь сказился:
Не хватает, мол, земли.
На соседей покусился -
И взбесились короли.

- Обуздать его, смять! - Только глядь:
Нечем в Двадцать седьмом воевать,
А в Тридцатом - полководцы
Все утоплены в колодце,
И вассалы восстать норовят...

© Володимир Висоцький. Текст, музика, 1966