Володимир Висоцький Марш космiчних негiдникiв

Володимир Висоцький "Марш космiчних негідників"

Можете не вірити й перебувать в дрiмоті -
В космосі страшніш, ніж навіть в дантівськім аду!
В часовому просторi ми прем на зорельоті,
Як з гори на власному заду,

Та, Від Землі до Бети - вісім дьон,
Ну, а до планети Епсілон,
Не рахуєм  ми, бо зиску в тім нема.
Вічність і туга - он, влипли як!
Дикламуєм вiршi Кіплінга,
А навкруг міжгалактична тьма.

На Землі читали в фантастичних ми романах
Про можливу зустріч з іноземним казна-чим.
На Землі забули десять заповідей рваних,
Буде зустрiч, грець їй, -  не змовчим!

Та, Від Землі до Бети - вісім дьон,
Ну, а до планети Епсілон,
Не рахуєм  ми, бо зиску в тім нема.
Вічність і туга - он, влипли як!
Дикламуєм вiршi Кіплінга,
А навкруг міжгалактична тьма.

Щеплення зробили нам від сліз і мрій бредових,
Від хвороб поганих й від всiляких тарганів.
Нам плювати з космосу на вибухи наднових -
На Землі були й крутiшi днi!

Та, Від Землі до Бети - вісім дьон,
Ну, а до планети Епсілон,
Не рахуєм  ми, бо зиску в тім нема.
Вічність і туга - то цяцьки нам!
Вивчили всього ми Пушкiна,
А навкруг міжгалактична тьма.

Ми не розуміємо симфонії і фуги,
Замість сурдокамер знали тишi глибину.
Пробували сили на потужних центрифугах -
Нас життя тягло в трясовину.

Від Землі до Бети - вісім дьон,
Ну, а до планети Епсілон,
Не рахуєм  ми, бо зиску в тім нема.
Вічність і туга - он, влипли як!
Дикламуєм вiршi Кіплінга,
А навкруг міжгалактична тьма.

Давнього земного не побачим небосхилу,
Якщо вірить вигадкам навчених диваків.
Адже, як повернемся, то нам наворожили,
Що пройде не менш сімсот вікiв.

Ото ж бо сміятись є чому -
На Землі зрадiєм будь-чому!
На Землі нi лих, анi прикрас!
На Бога уповали, бідного,
Та дізнались, що тепер нема його
Нині, на вiки i повсякчас!

© Володимир Туленко. Переклад, 2020
https://www.youtube.com/watch?v=ONNWWhxp2yk

*****
Владимир Высоцкий "Марш космических негодяев"

Вы мне не поверите и просто не поймете -
В космосе страшней, чем даже в Дантовском аду!
По пространству-времени мы прем на звездолете,
Как с горы на собственном заду,

От Земли до Беты - восемь ден,
Ну, а до планеты Эпсилон,
Не считаем мы, чтоб не сойти с ума.
Вечность и тоска - ох, влипли как!
Наизусть читаем Киплинга,
А кругом космическая тьма.

На Земле читали в фантастических романах
Про возможность встречи с иноземным существом.
Мы на Земле забыли десять заповедей рваных,
Нам все встречи с ближним нипочем!

От Земли до Беты - восемь ден,
Ну, а до планеты Эпсилон,
Не считаем мы, чтоб не сойти с ума.
Вечность и тоска - ох, влипли как!
Наизусть читаем Киплинга,
А кругом космическая тьма.

Нам прививки сделаны от слез и грез дешевых,
От дурных болезней и от бешеных зверей.
Нам плевать из космоса на взрывы всех сверхновых -
На Земле бывало веселей!

От Земли до Беты - восемь ден,
Ну, а до планеты Эпсилон,
Не считаем мы, чтоб не сойти с ума.
Вечность и тоска - игрушки нам!
Наизусть читаем Пушкина,
А кругом космическая тьма.

Мы не разбираемся в симфониях и фугах,
Вместо сурдокамер знали тюрем тишину.
Испытанье мы прошли на мощных центрифугах -
Нас вертела жизнь, таща ко дну.

От Земли до Беты - восемь ден,
Ну, а до планеты Эпсилон,
Не считаем мы, чтоб не сойти с ума.
Вечность и тоска - ох, влипли как!
Наизусть читаем Киплинга,
А кругом космическая тьма.

Прежнего, земного не увидим небосклона,
Если верить россказням ученых чудаков.
Ведь когда вернемся мы, по всем по их законам
На Земле пройдет семьсот веков.

То-то есть смеяться отчего -
На Земле бояться нечего!
На Земле нет больше тюрем и дворцов!
На Бога уповали, бедного,
Но теперь узнали - нет его
Ныне, присно и вовек веков!

© Владимир Высоцкий. Текст, музыка, 1964-1965.