Вiтерець Якiв Баст Перекл. з рос

Вітерець за вікном заблукав у листві…
Голуб тихо сидить, розімлів на карнизі.
І весна у дворі. Що в Баку, що в Москві.
Календар – він один. У Читі і в Парижі…

Дудлить хтось самогон, хтось із льодом віскар.
Люди різні усі… Про смаки і не спорять…
Будем жити, кохати. Все інше базар…
Час наш човник несе по житейському морю.

Хай же кожен пловець долю стріне отак:
В щасті – буть ковалем, у житті – капітаном…
І летить над планетою килим-літак.
Де свій знайде маршрут у цім світі незнанім?

Нам не треба руно. Оптимізму б дістать…
Вірю я, що він є в зачарованих далях.
А в запасі  у нас метушливе життя,
Що накреслено десь на небесних скрижалях…

Та не треба страждати, не будем тужить.
Сліз не лити гірких, кожен хай пам’ятає:
Ми єдиний лиш раз в цей приходимо світ,
А йдемо назавжди. І чи хто нас згадає?

День новий у дворі. Може нам пощастить
У довірливій грі – нею бавляться діти…
О, ескадри весни, вам команда на зліт.
Я черговим себе обираю на квітень…

Вітерець за вікном, вій і не затихай…
Принеси нам тепло із далекого краю.
Хай розтане в душі заморожений Кай,
Дочекається дім журавлиної зграї…

03.04.2020



Примітка: Оригінал вірша:

Ветерок
Яков Баст

Ветерок за окном заблудился в листве,
Голубь тихо  сидит, разомлев на карнизе.
И весна на дворе. Что в Баку, что в Москве.
Календарь – он один.  И в Чите и в Париже…
Кто-то пьёт самогон, кто-то виски со льдом.
Люди разные есть. И о вкусах не спорят…
Будем жить и любить. Остальное потом…
Время лодку несёт по житейскому морю.
И пусть каждый пловец радость встречи найдёт.
В  счастье – быть кузнецом, а в судьбе – капитаном…
И летит над планетой ковёр-самолёт.
Где найдёт свой маршрут в мире непостоянном?
Ни к чему нам руно.  Обретём оптимизм…
Знаю: залежи есть в зачарованных далях.
А в запасе у нас суетливая жизнь.
Всё, что ждёт впереди – на небесных скрижалях…
Но не надо тужить и не будем страдать,
Слёзы горькие лить, забывая о главном:
Мы приходим лишь  раз и уйдём навсегда.
Позабудут друзья. А подруги – подавно…
Новый день на дворе. Может быть повезёт
В этой детской игре, где всё верю-не верю…
Эскадрильи весны, вам команда на  взлёт.
Я  дежурным избрал сам себя по апрелю…
Ветерок за окном,  дуй и не прекращай…
Принеси нам тепло из далёкого края.
Пусть растает в душе замерзающий  Кай
И вернётся в свой дом журавлиная стая…