До дрiбничок...
все до дрібничок забери, благаю!
А ще – слова, та погляд тих очей
від котрих порятунку я не маю...
Обіцянки, цілунки, мрії, сни,
весь дріб’язок із дотиків тактильних,
всі спогади: з весни та до весни,
благаю – забери! Не маю сили
позбутись їх. Не залишай мені
свій сміх, журбу, всі спомини, надії...
Листи, бо не спалю їх у вогні,
сльози; , що по щоці скотилась з вії.
Не залишай мені своїх речей,
все до дрібничок забери, благаю!
.
ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ,2016-2020 рр.
Свидетельство о публикации №120040801982