МІЙ РІДНИЙ КРАЙ,МОЯ КРАЇНО,
ДУМКІВ ДАЛЕКИХ СТОРОНА.
ЯК ТИХО, ТИХО ВІТЕР ВІЄ,
З ТРАВОЮ ГОМОНИТЬ ВЕСНА.
А СОНЦЕ ЛАГІДНЕ, ГАРАЧЕ,
ЦІЛУЄ НІЖНО ТАК УСТА.
ДУША МОЯ ОСЬ-ОСЬ ЗАПЛАЧЕ,
ЯК ПОНАД РІЧКОЮ ВЕРБА.
ВЕСНА ІДЕ І СПІВ ЛУНАЄ,
І НЕБО СЯЙВОМ ВСЕ ГОРИТЬ.
А НАД СТАВКОМ ВІТЕР ГОЙДАЄ,
ТУ МИТЬ,ЩО В ДАЛЕЧІНЬ ЛЕТИТЬ.
ДО СКРОНЬ ТОРКАЄТЬСЯ ЛЕГЕНЬКО,
НЕМА В МИНУЛЕ ВОРОТТЯ.
ДО СТАРОСТІ УЖЕ БЛИЗЕНЬКО,
ХОЧ НА ДУШІ ГУЛЯ ВЕСНА!!!
М Й Р ДНИЙ КРАЙ
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2020
Свидетельство о публикации №120040707003
Свидетельство о публикации №120040707003
Рецензии