Намрiялось
Намріялось: стати рікою
Твоєї течії – водою живою.
І плесами тихими звитися,
Сколихано хвилями злитися.
Ширяти над гладдю земною,
Що мліє у квітах весною,
Й туманами вік паруватися
І вогко, ледь-ледь, цілуватися.
Між чар омовіння красою,
Сумирно встелити росою
Безмежжя світів і згубитися
У ниві нектару. Любитися…
Чуття зворожити красою –
Тендітною ніжно, рясною,
Й суцвіттями див чудуватися,
І в плині джерельнім кохатися.
Павло Гай-Нижник
7 квітня 2020 р.
Свидетельство о публикации №120040706734