Весна крокуе по кра1н1
Їй ніякий вірус не страшний,
Всю красу свою несе людині
І блакитний погляд свій ясний.
Прикрашає грішну землю цвітом,
Розмаїттям зелені із трав.
І готує зустріч з теплим літом,
Аби кожен радість в серці мав.
Але погляд у людей прикутий
До новин, що линуть звідусіль,
Про коронавірусові пута,
Що несуть у світ і смерть, і біль.
Скільки горя й сліз зазнали люди,
Передчасно із життя пішли!
І повзе, мов спрут, той вірус всюди,
А вакцину й досі не знайшли.
І летять до Божого Престолу
Із сердець молитви й каяття…
На колінах хилимось додолу,
Просимо здоров’я і життя.
Як же довго ми не шанували
Бога і Його Закон святий!
Коли грянув грім, усі згадали,
Що на небі є Господь благий.
Не приймали люди Божу ласку,
Божий захист від хвороб і зла,
Вірус змусив одягнути маску…
Зрозуміли : – Помилка була!
Час летить невпинно і шалено,
Дні важкі до нас уже прийшли…
Бог нам каже: «Всі прийдіть до Мене,
Щоб повік спасенними були!»
Свидетельство о публикации №120040609264