Боса Знову

                “Всюди буйно квітне черемшина…”
                Микола Юрійчук


Знов часи настали лиховісні,
Не дають тепер гуляти в лісі
І не водять дітлахів до школи,
Бо зараза завелась навколо.

Всюди розквіта коронавірус,
Де ж такий завзятий в світі виріс?
Кажуть, винні кажани з Китаю,
Аде хто ж ту правду в біса знає?

Вже патруль чатує біля броду,
Щоб ніхто не пив холодну воду.
На траву лягли квітневі роси,
Медицина ж досі гола й боса.

Ми тепер живемо, як у казці:
До крамниці пустять лиш у масці,
Але ж масок тих  ніде немає –
Уряд їх, мабуть, продав Китаю.

Не зайти в трамвай без перепустки,
Таж і той не їздить часто-густо,
Добре, в кого є свої колеса,
Медицина ж завжди гола й боса.

Влада обіця щодня, щосили
Безкоштовно взути у бахіли,
Як бахіл не стане – в білі капці,
Хай би не журились дід та бабця.

Гетьман каже, що усіх почує,
Алгоритм у поміч напрацює,
Та навчить, як треба чхати носом.
Медицина ж далі гола й боса.

З полонин додолу вітер віє,
Навкруги буяє пандемія,
До куми у гості кум не ходить –
По хатах стара з косою бродить.

Геть усі шинки позакривали,
Купу мудрих рішень наприймали,
Перенесли матчі із футболу,
Медицина ж, звісно, боса й гола.

Соловейко тьохкає у гаю,
Та дівчат в садочку вже немає –
Захисні костюми хутко шиють,
Хворим помагають, як уміють.

Що з того, що все в нас через жопу?
На балкони вийдем, як Європа,
Заспіваєм власну “Босанову”…
Медицина ж гола й боса знову.




Київ, 06.04.2020.