квіти дикої мальви та п’янкі чорнобривці
вболівають за долю хатини, за гай,
де ховається Мавка, мружить сонце зіниці,
а довірлива тиша ніжить зілля-розмай…
ось і місяць зійшов, молоко розливає,
потішається тiльки зозуля над ним…
він, до речі, потрібність свою не втрачає,
нас все більше та більше зачаровує цим…
наче скибочка хліба на небеснім обрусі*
нині місяць розлігся до приходу зорі,
а вона піддалась ненароком спокусі –
зоставатись для всіх в непомірній журі…
*скатертина
03.04.2020
тиша...
© Copyright: Людмила Аристархова, 2020
Свидетельство о публикации №120040309212
Свидетельство о публикации №120040309212
Рецензии