Людмила Юферова. Когда смолкает внутренний оргАн..

Автор: Людмила ЮФЕРОВА*, страница автора http://www.stihi.ru/avtor/lyudayuferova
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА

*

Терзают ощущения плохие.
Когда смолкает внутренний оргАн,
Тогда даются кровушкой стихи мне,
Не умереть бы от глубоких ран.

Не знаю, как бороться с сильной болью,
Коль в жизни исчезают смысл и цель?
Мир кажется и выцветшим, и квёлым,
Трагично всё – такая параллель…

И как тогда бороться мне с ветрами,
От вспышек солнца ноги унести,
Когда душа окольными путями
Бежит и шепчет: «Господи, спаси!»

А он, уставший, и не слышит больше…
Нет дела до людских тяжёлых драм.
С потерей крови и стихи всё горше,
Не умереть бы от глубоких ран.
---

Оригинал

А я стікаю кров’ю в кожнім вірші...

Мене терзають відчуття найгірші,
Коли стихає внутрішній орган,
Тоді стікаю кров’ю в кожнім вірші
І умираю від глибоких ран.

І як тоді боротися із болем,
Коли в житті зникають сенс і ціль?
І світ здається вицвілим і кволим –
І тільки біль, такий вселенський біль…

І як тоді змагатися з вітрами
І падати на сонячні списи,
Коли душа втікає манівцями,
Квилить-шепоче: «Боженьку, спаси»…

А він стомився і не чує більше…
Та й що йому до вигаданих драм?
А я стікаю кров’ю в кожнім вірші
І умираю від глибоких ран…


*Людмила ЮФЕРОВА – член Национального Союза журналистов и Национального Союза писателей Украины.