Вера Володина
Випікали мене – дитинку
У печі гартували душу
І несли на сніги жаринку
Щоб влити життя в калюжу
У калюжі промінчик сонця
Лоскотав розімлілу глину
Сміхом вдруге життя зайшлося
І ввірвалося у дитину
Катували мене дощами
Розпинали вітрами громом
Тихо я шепочу прощаю
Під парканом чужого дому
***
Выпекали меня - ребёнка
В печи закаляли душу
И вынесли в снег жаринку
Чтоб внедрить жизнь в лужу.
В луже лучик солнца
Щекотал разомлевшую глину
Смехом снова жизнь зашлась
И внедрилось в ребёнка.
Пытали меня дождями
Распинали ветрами громом
Тихо я прошепчу прощаю
Под забором чужого дома.
Душа
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2020
Свидетельство о публикации №120033110637
Свидетельство о публикации №120033110637
Рецензии