Покайтеся вже, люди, Господа моліть,
Хоч іноді у руки ще й вервичку беріть,
Не будьте ви байдужі, до лиха, що в нас є,
Бо, мабуть, недаремно, це все Господь дає.
Покайтеся вже, люди, в нас не одна біда –
Ще й до війни додалась хвороба непроста.
Напевно, за гріхи всі ця кара із Небес…
Не віримо у Бога й чекаємо чудес.
Покайтеся вже, люди, отямтеся, прошу!
Я – не свята, думками теж іноді грішу.
Та є людська свідомість і гідність перш за все…
Молитва й щира віра нам радість принесе.
Покайтеся вже, люди, свідомо не грішіть,
І до біди байдужість назавжди залишіть.
Моліть ви Бога щиро, щоб радість знов була,
ЩобИ не помирали, кров не текла з чола.
Покайтеся вже, люди, і Господа моліть,
Тоді душа і тіло не буде в нас боліть,
Короновірус щезне, війні прийде кінець,
І зможем перемоги вдягнути ми вінець.
30.03.2020 р.
Покайтеся
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120033005146
Свидетельство о публикации №120033005146
Рецензии