Три дива усмiшки

         ТРИ ДИВА УСМІШКИ

Ми всі всміхаємося вічності у вічі
Завжди самотньо й неодмінно тричі.
В утробі людства крізь серцебиття…
І криком немовляти. Вдихом у життя
Неусвідомленої яви в долескутій вінчі
З його марнотами і сенсами. В цій січі
Миттєвостями вщент покраяне буття
Жбурне так блискавично майбуття
В минуле вже, в коли згоряють свічі…
Час швидкоплинно заковтне. І таємничі
Враз розчаклуються всіх істин відчуття
В скорботній посмішці у вічне. У злиття
З незнаним Всім й Нічим у потойбіччі…
Три усмішки… Три дивовижні стрічі…

                Павло Гай-Нижник
                30 березня 2020 р.


Рецензии