Н. Бидненко
Жалюзі розрізали реальність –
Тільки смужки бачу крізь вікно…
Удаю спокійну безпечальність,
Наливаю в келихи вино.
Хто розрізав нас – були ж ми цілим,
Жалюзі примхливих перемін?
І чому над цілим світом білим
Владарює осені кармін?
Календар нам весну обіцяє,
А в душі – то осінь, то зима…
ЩО весна, коли тебе немає.
Жалюзі. Вино. І я – сама.
***
Жалюзи разрезали реальность -
Лишь полоски вижу сквозь окно...
Притворюсь спокойной, не печальной,
Наливаю в рюмочки вино.
Кто разрезал нас - ведь были цельным,
Жалюзи придирчивых измен?
Почему над целым светом белым
Осень влавствует кармином перемен.
Календарь весну нам обещает,
А в душе - то осень, то зима...
Что весна, когда любовь витает.
Жалюзи. Вино. И я - сама.
Жалюзи
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2020
Свидетельство о публикации №120032808594
Свидетельство о публикации №120032808594
Рецензии