Переживання мами

Моя ти донечка єдина,
Чомусь ти ходиш як пружина?
Твоя я мати. Відчуваю.
Не кажеш щось. Переживаю.

Ты розкладеш магічні карти.
Дивись, страждання ті не варті.
Ти діять будеш дуже дивно,
А потім плачешь, так надривно.

Чого порадить, щоб на краще?
Ах, ти дівчисько непутяще!
У кого вдалась ты така?
Мабуть у батька – казака!

Та ти не вий, як та білуга.
А ось, прийшла твоя подруга,
Яка також, не слуха ради,
Потім реве, як ти, від правди.

Чому ви дівчини красиві,
Дурні і того, трохи сиві.
Не розкладайте більше карти!
Ці карти, дівчини, не жарти.

О вже Іван іде сюди.
Ти не готова, як завжди?
Він чемний, ввічливий, що треба?
Чекати буде просто неба.

Ти не радієш вже йому?
Його обходишь, як чуму.
Тобі Сашка тут подавай!
Куди побігла? Постривай!

Тепер іду переживати,
Та що поробишпоробиш, все ж я мати,
Переживаюча за доцю,
Щоб не віддАлась вона хлопцю!

Бажаю їй життя на краще!
Ні в яком разі не гуляще!
За сина, нІчого страждати.
За доньку, зможу я не спати.

Ільїна Світлана
27.03.2020г