Як в зрак, зелен вуха висува...

Игорь Степанович Шевчук
*   *   *


Та хто ці видолинки
              сонцем заливає?
Дав знак. Я — новизна.
Як — в зрак, — зелені вуха
                висуває...
і я — весна!
Весна!.. Весна!..
і в самій глибині —
орган мій
грає!
і
Слово-Бог — по всьому —
слово
угортає...


Й чому от в вишині це сонце
                зовнішнє...
                сі насміхає?
Орган мій
грає!!!
Він може в глибині в філософів
                сумні здогадки
                видирає!?
Поет-Весна
й всі видолинки —
й Бог всіх заливає!


і цей смішок-грішок, ця карантинна
лівизна... —
то для кишок
й світ мов мішок.


Серце дитини зна!


Людина всередині — зна! Божий орган —
заграє!
Весна!! Весна!! Весна!!!

28.03.2020, Київ,
карантин


© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2020
Свидетельство о публикации №120032805431
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Игорь Степанович Шевчук
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Игорь Степанович Шевчук