Ви чули,як вночі ридало небо,
Як грузли хрипи у нічній пітьмі?
Чи плакав десь-колись отак хто-небуть,
Щоб зорі зоставалися німі?
А ніч,здавалось,вкрилась павутинням,
І сіті липкії звисали із небес...
Вони,як ворони,шепталися з хмаринням,
І гуркіт кривди нісся з-під колес.
А небо плакало кривавими сльозами...
А хто почує плач той у пітьмі?
Лиш місяць жовтий грався з терезами,
І важив зорі ясні та сумні.
Світало.Прокидався ранок ясний,
А березневий день хотів тепла.
Надіявся,що каганець не згасне,
І прийде вже нарешті та весна.
Небо
© Copyright: Мария Кирилова-Лукавецкая, 2020
Свидетельство о публикации №120032803152
Свидетельство о публикации №120032803152
Рецензии