Н. Бидненко
Розбилась тарілка. На друзки? На щастя?
Прокинулась гілка, бо березень тут.
Розвіює вітер зимові напасті
І плетиво літер міняє маршрут.
Змінилися сни – стали всі кольорові.
Це фарби весни з безкінечних палітр.
Вже пензлі квітневі до бою готові:
Відомо, що квітень весняний арбітр.
Кульбабки он жовті, тремткі анемони…
Байдуже, що жовтень у серці заліг –
Я теж приєдналась: фарбую червоним
Любов, як єдиний в житті оберіг.
***
Разбилась тарелка. На куски? На счастье?
Ветка проснулась, март уже тут.
Развевает ветер зимние напасти
Плетением букв изменяет маршрут.
Сны изменились - цветными все стали.
Это краски весны с бесконечных палитр.
Уже кисти апрельские к бою востали:
Известно, - апрель весенний арбитр.
Одуванчики жёлтые, дрожат анемоны...
Всё равно, пусть октябрь в моём сердце залёг -
Я тоже рисую, рисую бордовым
Любовь, как единственный мой оберег.
Весной
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2020
Свидетельство о публикации №120032608549
Свидетельство о публикации №120032608549
Рецензии