И. С. Тургенев. В дороге. Рус. Бел
Нивы печальные, снегом покрытые,
Нехотя вспомнишь и время былое,
Вспомнишь и лица, давно позабытые.
Вспомнишь обильные страстные речи,
Взгляды, так жадно, так робко ловимые,
Первые встречи, последние встречи,
Тихого голоса звуки любимые.
Вспомнишь разлуку с улыбкою странной,
Многое вспомнишь родное далекое,
Слушая ропот колес непрестанный,
Глядя задумчиво в небо широкое.
У дарозе
Раніца імглістая, раніца сівая,
Сумныя нівы, снегам пакрытыя,
Разам успомніцца тая мінуўшчына,
Успомняцца твары, даўно ўжо забытыя.
Успомніш запознія гарачыя рэчы,
Погляды, прагна, нясмела лавімыя,
Першыя стрэчы, апошнія стрэчы,
Ціхага голасу гукі любімыя.
Успомніш расстанне з усмешкаю дзіўнай,
Успомніш шматлікае, ўспомніш далёкае,
Слухаю колаў скрыпенне звычайнае,
Гледзячы цнотліва ў неба шырокае.
Перевод на белорусский язык Максим Троянович
Свидетельство о публикации №120032602251