Вона надсилала прозорі тумани
на душу мою,що,немов,задрімала.
Невже повернулась?Ні.Сон чи омана.
Вже час усвідомити—поряд не стало.
Свідомість волає,що слід схаменутись,
і розум щоразу вмикає "червоний".
Спинитись,змінитись,нарешті позбутись
кохання.Та в нього суворі закони.
Хоч мучся,хоч плач,а чи,навіть,сказись.
Не вивести з серця нічим те тату!
Янголія...Досить,вже час.Повернись.
Дірявим зробивсь мій душевний кожух.
Я здатен розвіяти всі ті тумани,
а серце тремтить,тут для тебе "зелений".
Зруйную брехні випадкові паркани.
Кохана,побудь назавжди коло мене!
Янголiя
© Copyright: Алина Мозжерина, 2020
Свидетельство о публикации №120032600184
Свидетельство о публикации №120032600184
Рецензии